Програма добровільного декларування. Можливість чи контроль…

ВІДПОВІДАЄМО НА АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Що надає право громадянам країни подати одноразову декларацію із зазначенням активів, які перебувають у власності та з яких не були сплачені податки і збори?
2. Скільки отримає бюджет України від запровадження програми добровільного декларування доходів?
3. Які умови передбачені програмою добровільного декларування?
4. Від яких факторів залежатиме успішність цієї програми?

Запровадження програми добровільного декларування доходів

З 1 вересня 2021 року в Україні стартувала програма добровільного декларування доходів громадян, що надає право громадянам країни подати одноразову декларацію із зазначенням активів, які перебувають у власності та з яких не були сплачені податки і збори. Триватиме така програма один рік — до 1 вересня 2022 року.

У пояснювальній записці до законопроєкту як обґрунтування потреби прийняття змін до Податкового кодексу України зазначено, що норми розроблено для детінізації економіки, створення передумов для подальшої імплементації в Україні Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Плану дій BEPS), а також заходів із лібералізації валютного регулювання.

З одного боку, законодавець щиро сподівається, що запропоновані норми стимулюватимуть виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, сприятимуть залученню в економіку України додаткових ресурсів та її активізації, а також підвищенню податкової культури громадян.

З іншого боку, законодавець розраховує на всебічну підтримку громадян країни, адже згодом почнуть діяти непрямі методи контролю, які допоможуть податківцям порівнювати вартість наявних активів громадян із заробленими грошима за період роботи. Власне кажучи, порівнювати доходи і витрати громадян для подальшого донарахування податкових зобов’язань на ту частину витрат, що не підтверджується офіційно задекларованими доходами.

Скільки отримає бюджет України від запровадження програми добровільного декларування доходів, — наразі не відомо, важко спрогнозувати кількість громадян, які скористаються такою нагодою. Міністерство фінансів України дотримується обережного підходу та не називає будь-яких конкретних цифр. Оптимістичніше висловлюються народні обранці, приміром, Данило Гетманцев сподівається, що бюджет зможе додатково залучити до 1 млрд доларів у вигляді податків. Скільки врешті-решт отримає бюджет за результатами запровадженої програми добровільного декларування та яким буде досвід України, — дізнаємося вже 1 вересня 2022 року.

Умови добровільного декларування

А поки з’ясуємо, які умови передбачені такою програмою.

По-перше, програма є добровільною, тобто не обов’язковою для всіх громадян країни. Законом чітко визначені критерії, за умов дотримання яких буде вважатися, що особа повністю сплатила податки і збори і може не брати участі у програмі. Приміром, квартира загальною площею до 120 кв. м або житловий будинок площею до 240 кв. м, нежитлові будівлі некомерційного призначення до 60 кв. м, один транспортний засіб із певними технічними характеристиками та інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. гривень.

По-друге, задекларувати можна не лише готівкові кошти на рахунках в українських чи іноземних банках, а й рухоме та нерухоме майно, валютні цінності та інші активи. Не вдасться задекларувати готівкові кошти, їх доведеться покласти на спеціальний рахунок у банківській установі. А от грошові кошти, розміщені в іноземних фінансових установах, не обов’язково повертати в Україну.

По-третє, ставки податків, які доведеться сплатити. Основна ставка так званого спеціального збору становить 5%, для активів, які перебувають за кордоном, ставка буде 9%. Закон пропонує знижену ставку на період раннього декларування, а також дає можливість розстрочки платежу на 3 роки, звісно, за певний процент, тому ставка дещо збільшиться. Найвигідніше громадянам буде декларувати свої доходи та одночасно інвестувати гроші щонайменше на один рік у ОВДП, з таких грошей доведеться сплатити лише 2,5% спеціального збору.

Детальніше:

• 5% — для валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках України, та інших активів, які перебувають (зареєстровані) в Україні (6% — 1/3 частина протягом трьох років);
• 9% — валюта на банківських рахунках та інші активи, які перебувають за кордоном, право грошової вимоги до нерезидентів (7% — при сплаті до 01.03.2022 або 11,5% — 1/3 частина протягом трьох років);
• 2,5% — за ОВДП, придбаних у період з 01.01.2021 р. по 20.06.2022 р. до подання декларації (3% — 1/3 частина протягом трьох років).

Спеціальні вимоги: кошти в Україні розміщуються на спеціальних рахунках

Податок, що підлягає сплаті: спеціальний збір за одноразове декларування

Строк сплати податку: протягом 10 календарних днів з дня подачі декларації  

По-четверте, подані декларації не підлягають документальним перевіркам, податкова матиме право провести камеральну перевірку лише щодо виявлення арифметичних та логічних помилок упродовж 60 календарних днів, які настають за днем подання декларації. За результатами камеральної перевірки платника буде поінформовано та запропоновано виправити помилки протягом 20 календарних днів.

Як бачимо, запропоновані умови є цілком прийнятними та абсолютно привабливими для громадян країни. Зі свого боку, запровадження непрямих методів контролю та автоматичного обміну фінансовою інформацією з податковою метою мають стати додатковими стимулами долучатися до програми добровільного декларування доходів громадян. Що може завадити?

Фактори успішного запровадження

Абсолютно точно — успішність програми залежатиме від таких факторів:

• ефективна інформаційна політика з боку держави, яка передбачатиме поширення знань серед громадян стосовно умов програми. Що більше громадян країни будуть обізнані та фахово підготовлені, то меншим буде рівень скептицизму в суспільстві;
• рівень довіри громадян до державних інституцій насамперед до податкового відомства — Державної податкової служби України (далі — ДПСУ), відповідальної за адміністрування податків і зборів;
• спроможність сервісної функції ДПСУ оперативно та фахово надавати всіляку підтримку тим, хто погодився задекларувати свої доходи;
• узгодженість податкових норм із законодавством про фінансовий моніторинг. І хоча в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначатиметься інформація про джерела походження задекларованих активів, банківська установа однаково має перевірити джерело походження коштів і переконатися, що заявлені активи не отримані злочинним шляхом;
• публічне та прозоре звітування ДПСУ про кількість громадян, які взяли участь у програмі, задекларовані активи, камеральні перевірки декларацій, типові помилки та запитання-відповіді за результатами декларування. Простіше — надавати громадськості зрозумілу інформацію про результати діяльності.

Ще один важливий аспект — управління ефективністю (performance ma-na-gement). Здебільшого цей термін використовують у бізнесі, проте демократичні уряди також зобов’язані бути відповідальними перед своїми власниками — громадянами. Саме тому лідери на всіх рівнях, як обрані, так і призначені, мають взяти публічно на себе відповідальність за досягнення результатів декларування, які мають значення для громадськості.