Українці в ЄС: статус податкового резидента та податки

За даними ООН, на сьогодні в національних програмах тимчасового захисту та підтримки беруть участь 4,9 млн українців, які залишили Україну через військову агресію росії проти України. До права на тимчасовий захист входить: дозвіл на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу, доступ до освіти для дітей. У деяких країнах українці ще досі отримують фінансову допомогу. У Німеччині, приміром, громадяни України отримують громадянську фінансову допомогу Bürgergeld та дитячі дотації — Kindergeld.

Кейси українців, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, надзвичайно різні. Хтось поїхав до Німеччини, приміром, отримує фінансову допомогу і живе коштом власних заощаджень. Інші ж продовжують працювати на українську компанію і отримують зарплату в Україні, справно платять податки в Україні, хоча працюють онлайн з іншої країни. Є й такі, які опанували мову країни тимчасового проживання і вже працевлаштувалися за кордоном. Словом, неможливо знайти рішення, єдиного для всіх. Скільки кейсів — стільки і різноманітних варіантів оподаткування доходів громадян України, які тимчасово проживають у країнах ЄС.

Тема сплати податків завжди складна, ніхто у світі не любить платити податків. Українці завжди говорили про те, як не платити податків. Добре, що сьогодні більшість українців зрозуміла: податки в Україні низькі, особливо якщо порівнювати їх з країнами Євросоюзу. Минув рік, час визначатися зі статусом податкового резидента, декларувати свої доходи і сплачувати податки.

Cтатус податкового резидента

І хоча міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування мають перевагу над локальним законодавством, нехтувати локальне законодавство країни тимчасового проживання не варто.

Більшість угод про уникнення подвійного оподаткування розроблена за модельною конвенцією ОЕСР і має подібні правила. Зокрема, статус податкового резидента визначається за правилами статті 4 «Резиденція». Алгоритм визначення статусу податкового резидента такий:

а. особа вважається резидентом тієї держави, де вона має постійне житло. Якщо людина має постійне житло в обох державах, вона вважається резидентом тієї держави, де вона має більш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів).

По-перше, українці, які тимчасово проживають у країнах ЄС, мають постійне житло і в Україні (якщо воно не було фізично знищено під час війни), і у країні тимчасового проживання. Термін «постійне житло» не передбачає, що нерухомість має бути обов’язково у власності людини, довгостроковий договір оренди теж фіксує наявність постійного житла. Приміром, за локальним законодавством Німеччини наявність ключів від квартири за договором оренди вже означає наявність постійного житла в Німеччині. А якщо мінімальний строк оренди — один рік, очевидно, що людина від самого початку мала намір проживати у країні тривалий період. 

По-друге, центр життєвих інтересів містить особисті та економічні інтереси. Особисті — де проживає сім’я (діти, чоловік), економічні — де заробляє людина на життя. І тут теж є певні локальні особливості. У Німеччині проживання жінки з дітьми вже означає, що її центр особистих інтересів саме в цій країні, навіть якщо чоловік мешкає в Україні. Саме тому варто ознайомитися із локальним законодавством країни тимчасового проживання. Економічні інтереси також можна визначити. Навіть якщо людина далі працює на українського роботодавця і водночас проживає, скажімо, у Німеччині, вважається, що вона працює з Німеччини, має такі доходи декларувати і сплачувати податки саме в цій країні.

b. якщо держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має постійного житла в жодній з держав, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона звичайно проживає;

Фактично ця норма тлумачить, навіть якщо неможливо визначити чітко, де є центр життєвих інтересів людини, вона вважається резидентом цієї країни, де вона зазвичай проживає. За даними прикордонної служби надзвичайно легко перевірити, скільки людина провела часу в певній країні, тобто де людина зазвичай проживала у 2022 році. У Німеччині все вельми строго: українці реєструються в Jobcenter, отримують соціальне страхування, фінансову допомогу і в обов’язковому порядку відвідують інтеграційні курси німецької мови і можуть залишити країну не більше ніж на 21 день.

c. якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тієї Держави, національною особою якої вона є;

Ця норма стосуватиметься українців, які постійно змінюють своє місце проживання та не проживають у країнах ЄС тривалий час. Умовно виїжджають на місяць-два з України та знову повертаються додому, потім їдуть в іншу країну і так весь рік. Тому їх статус податкового резидента визначатиметься за громадянством.

Як бачимо, алгоритм визначення статусу податкового резидента нескладний, кожна людина може самостійно з’ясувати і визначити свій статус для прийняття подальших рішень, де декларувати свої доходи і сплачувати податки.

Податки у країнах ЄС

За загальним правилом, до оподаткування доходів застосовується принцип світового доходу відповідно до угоди про уникнення подвійного оподаткування з Україною. Тобто статус податкового резидента визначає, де людина має сплачувати податки зі всіх своїх світових доходів.

Як відомо, у переважній частині країн ЄС діє прогресивна шкала оподаткування від 0 до майже 60% — що більше заробляєш, то більше сплачуєш податків. Найвищі верхні ставки податку на доходи фізичних осіб серед європейських країн встановлені у Данії — 55,9%, Франції — 55,9%, Австрії — 55%. Найнижчі у Чехії — 15%, Угорщині — 15% та Естонії — 20%. Нагадаю, в Україні діє єдина ставка податку на доходи фізичних осіб — 18%.

У Німеччині початкова податкова ставка податку на доходи фізичних осіб — 14%, а максимальна податкова ставка — 42%. З особливо високого прибутку ставка податку становить 45%. Крім того, може бути доданий церковний податок, ще плюс 3%. Обов’язковими є і соціальні внески. Доходи податкового резидента Німеччини, що не перевищують 10,347 євро на рік, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Дивіденди, процентні доходи оподатковуються за фіксованою ставкою 25%.

Штрафи за несплату податків у Німеччині сягають до 50% від суми несплаченого податку. Окрім того, податкова Німеччини на свій власний розсуд визначає розмір штрафу за недекларування доходів. Ба більше, у разі недекларування доходів податковими резидентами Німеччини податкові органи можуть самостійно визначити рівень доходів, застосовуючи непрямі методи контролю.

Кримінальна відповідальність починається з кожного несплаченого цента. Вважають, якщо людина вкрала в магазині, то вона ошукала одного власника. А от якщо не сплатила податків, — ошукала всю націю. Тому українцям у Німеччині не варто відкладати питання визначення свого статусу податкового резидентства.

Фінансова допомога та податки

Фінансова допомога, яку отримують українці у країнах ЄС, як правило, не оподатковується у країні тимчасового проживання. Тоді як розмір такої фінансової допомоги включається до загальної бази доходів для того, щоб визначити, яку ставку податку на доходи фізичних осіб потрібно застосовувати за прогресивною шкалою.

Не оподатковується така фінансова допомога і в Україні податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. А точніше, такі доходи звільнені від оподаткування відповідно до норм ПКУ:

«До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки НЕ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сімʼї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави».

Понад те, дія цього пункту поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, і навіть у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.

Проте податковим резидентам України доведеться включити отриману фінансову допомогу в країнах ЄС до загального річного оподатковуваного доходу і подати податкову декларацію про майновий стан і доходи в Україні за результатами звітного податкового року.

Оподаткування доходів у вигляді заробітної плати

Українцям, які змінили статус податкового резидента, позаяк зазвичай проживають уже в іншій країні і працюють на українського роботодавця, доведеться задекларувати свої доходи і сплатити податки у країні постійного проживання. Ключовим критерієм є кількість днів перебування в іншій країні. Згідно з правилами статті 15 «Залежні особисті послуги», якщо термін перебування перевищує 183 дні, то податки із заробітної платні підлягають оподаткуванню вже не в Україні.

Згідно з нормами Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Тож виходить, що українці сплачують обов’язкові податки і збори із заробітної плати в Україні, мають сплатити податки з таких доходів і в іншій країні. Фактично це подвійне оподаткування доходів одразу у двох країнах. Що робити?

У такому випадку українці мають на вибір дві опції. За наявності довідки про суму сплаченого податку в іншій країні, вони можуть:

• надати таку довідку своєму роботодавцю в Україні, щоб він не нараховував і не утримував податок на доходи фізичних осіб під час виплати заробітної плати в Україні, або
• задекларувати такі доходи в щорічній декларації про майновий стан і доходи в Україні як звільнені від оподаткування згідно зі ст. 15 міжнародної угоди та задекларувати переплату з податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з п. 13.5 ПКУ для отримання права на зарахування податків і зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний одержати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

Щоправда, згідно з п. 170.11.4 ПКУ сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суми податку, розрахованої на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Якщо українці вже працевлаштувалися на роботу у країні тимчасового проживання, то обов’язкові податки і збори буде нараховувати та утримувати податковий агент — іноземний роботодавець. І якщо це єдині доходи, які мають українці, то додатково декларувати їх у щорічній декларації у країні ЄС зазвичай немає потреби.

Знову ж таки, варто взяти до уваги норми локального законодавства в країні проживання. Приміром, у Німеччині з 1 жовтня 2022 року законодавчо встановлено ​​мінімальну заробітну плату — 12 євро брутто за годину. Це фактично означає, що українці мають сплатити податки зі встановленої мінімальної заробітної плати, навіть якщо їх заробітна плата в Україні нижча. Звісно, податкові органи Німеччини не будуть перевіряти дотримання українськими роботодавцями законодавчої норми Німеччини, тому вся відповідальність покладається на платників податків – українців, які мають статус податкового резидента в Німеччині і мають декларувати свої доходи та сплачувати податки в цій країні.

Чи захистить українська податкова наших громадян від високих податків у країнах ЄС?

По-перше, чинними міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування передбачено процедуру взаємного узгодження, яка передбачає прагнення компетентних органів позбавитися за взаємною згодою будь-яких труднощів або сумнівів, що виникають при тлумаченні або застосуванні угоди. Тобто саме компетентні органи мають консультуватися один з одним, щоб уникнути подвійне оподаткування. Проте перевагу завжди мають угоди про уникнення подвійного оподаткування. Щоб змінити правила оподаткування, належить переглянути чинні міжнародні угоди, що фактично неможливо, позаяк міжнародні угоди побудовані на модельній конвенції ОЕСР і коментарі до неї є обов’язковою частиною законодавства будь-якої країни.

По-друге, країни ЄС прийняли рішення допомагати українцям — надавати тимчасовий захист у країнах ЄС у вигляді тимчасового проживання, фінансової підтримки, доступу до соціальних програм, безоплатної освіти. І це великі гроші з бюджетів країн, які формуються за рахунок сплачених податків громадянами цих країн. За принципом солідарності податки мають сплачувати як громадяни країни, так і українці, які отримали тимчасовий захист і є податковими резидентами, на справедливих та однакових умовах. Саме тому розраховувати на будь-які податкові пільги українцям не варто.

Отже, розраховувати потрібно лише на себе, відповідальність завжди буде особистою і персональною.

Потрібно вірити в те, що українці зрештою побудують справедливу податкову систему у своїй країні, де всі громадяни сплачуватимуть рівні податки, а держава буде ті податки розумно витрачати на розбудову країни, міст і селищ, на користь усіх громадян України.