АРМА, БЕБ… Данило Гетманцев знає, що робити з держорганами, які демонструють «від’ємний» результат. Фрагмент інтерв’ю

Від редакції журналу «Фінансовий директор компанії»:
сьогодні очевидно, що Бюро економічної безпеки України не виправдало сподівань, які покладало на нього суспільства. Визнав це і Д. Гетманцев, який свого часу наполягав на необхідності створення цього органу. Втім, серед причин невдач БЕБ голова парламентського комітету не назвав ще одну — недосконале законодавство. Натомість про недоліки Закону, що регламентує діяльність БЕБ, фахівці попереджали ще до його ухвалення, зокрема, про це йшлося у статті Дениса Осмоловського «Що не так із законом про Бюро економічної безпеки?», опублікованій у журналі «Фінансовий директор компанії» № 3 за 2021 рік.

Фрагмент інтерв’ю голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева мультимедійній платформі іномовлення України «Укрінформ»

Прокоментуйте результати вже загаданого в частині “зернової угоди” резонансного засідання ТСК з питань економічної безпеки. Одним з основних питань порядку денного була ситуація з вилученням і управлінням російськими активами в Україні та робота Національного агентства з питань виявлення, розшуку і управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА)...

Моя думка безапеляційна: негідників, які побудували схему з продажу російських активів за заниженою вартістю обмеженому колу учасників, треба показово карати. Йдеться ж не про припущення чи домисли, а про конкретні факти, які розкрила і ретельно перевірила Тимчасова слідча комісія. Ми їх зафіксували і скеруємо всю інформацію до правоохоронних органів. Люди повинні відповісти за те, що під час війни вчиняють фактично мародерство, використовуючи при цьому своє службове становище та владні повноваження. Це, так би мовити, про «кадрову частину».

Інституційно ж, я переконаний — ми повинні, щонайменше, перезавантажити АРМА. Керівництво агентства має піти геть, а, можливо, й понести кримінальну відповідальність. Варіанти подальшої долі АРМА нині обговорюються різні — від часткового передання повноважень іншим органам до повної ліквідації. Як не мене, то має йтися про повне перезавантаження, але чи робити це шляхом приєднання агентства до Фонду держмайна, як пропонується, чи можна обійтися лише радикальним кадровим оновленням через проведення відкритих кадрових конкурсів, – уже не настільки принципове питання. Принципова позиція полягає у тому, що люди, які вкрали в держави сотні мільйонів гривень, збуваючи “своїм” структурам вилучені у власників —росіян та білорусів аміак і калій, повинні щонайменше залишити посади. Далі нехай ними займаються правоохоронні й антикорупційні органи.

А що з перспективами перезапуску інших правоохоронних і контрольних органів, приміром Бюро економічної безпеки? Чи змінилася ваша думка щодо цього після звільнення цими днями директора БЕБ Вадима Мельника? Зміни керівника достатньо, щоб «вилікувати» відомство?

Відставка Вадима Мельника є визнанням помилки Кабінету Міністрів при призначенні податкового міліціонера керівником нового органу. Таке рішення призвело лише до «зміни вивіски». Це була явна помилка, яка посилюється очевидною хибністю ухваленого кадрового рішення для всіх, крім відповідної комісії. Вадим Мельник фактично відновив у БЕБ колишню податкову міліцію і цим дискредитував реформу. Однак, іншого вимагати від нього не було жодного сенсу. Його відставка — це констатація помилки, але не її виправлення. Виправленням помилки будуть проведення відкритого конкурсу на посаду керівника, повна зміна старих «ментівських» підходів у роботі БЕБ, переатестація працівників та залучення до роботи нових кадрів, що не мають міліцейського минулого. Власне, це те, чого вимагає від нас МВФ.

Підсумовуючи, моя принципова позиція: до кінця року ми повинні перезавантажити і БЕБ, й уже згадану Митницю, провести відкриті конкурси на керівні посади у цих структурах. До речі, я також обома руками за відкритий конкурс і в Державній податковій службі. Всі фінансові органи ми повинні забезпечити новим керівництвом, котре матиме карт-бланш на втілення реформ, яких вимагає суспільство.

Одних лише кадрових змін буде достатньо чи потрібні, можливо, більш глибокі структурні, інституційні, зміни?

Ми не говоримо тільки про кадрові зміни. Оновлені кадри – це лише перший необхідний крок. Далі ми повинні діджиталізувати Податкову, Митницю, увімкнути аналітичну складову БЕБ. Усе це — кроки однієї й тієї ж «дорожньої карти»: зміна керівництва на відкритих конкурсах за участі міжнародних експертів, атестація працівників і паралельно з цим — цифровізація всіх операційних процесів. Власне, я про це неодноразово говорив і все це є на рівні деталізованого плану дій, частину якого вже виконано.

Джерело: Укрінформ