Закон про фінмоніторинг: нові правила контролю

У КВІТНІ 2020 РОКУ НАБРАВ ЧИННОСТІ НОВИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ ТА ФІНАНСУВАННЮ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ» (ДАЛІ — ЗАКОН ПРО ФІНМОНІТОРИНГ). ЗАКОН ХОЧ І НЕ ВПРОВАДЖУЄ ФІНМОНІТОРИНГ ЯК ТАКИЙ, БО В УКРАЇНІ ВЖЕ БІЛЬШЕ 15 РОКІВ ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ ФІНМОНІТОРИНГУ, ПРОТЕ АДАПТУЄ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ДО ОНОВЛЕНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ГРУПИ З РОЗРОБКИ ФІНАНСОВИХ ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ З ВІДМИВАННЯМ ГРОШЕЙ (FATF)

Суб’єкти фінмоніторингу

Система фінмоніторингу залишилася незмінною: складається з первинного та державного рівнів. Перелік суб’єктів державного фінмоніторингу не змінився. Ними як і раніше є Національний банк України, Держфінмоніторинг, Міністерство юстиції України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації України.

Проте Закон розширив перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), включивши до нього бухгалтерів, податкових консультантів, адвокатів, які діють індивідуально; осіб, що надають послуги зі створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, а також консультантів у сфері купівлі-продажу нерухомого майна, окрім осіб, які надають такі послуги в межах трудового відносин.

Маємо наголосити на ще одному винятку. В Законі передбачено, що нотаріуси, адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

Отже, якщо особу не визначено в новому законі як суб’єкта перинного фінмоніторингу, вона не зобов’язана самостійно здійснювати дії з фінмоніторингу, а лише підлягає контролю з боку таких суб’єктів.

Фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу, та належна перевірка

Новий Закон визначає два види фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу:

  • порогові фінансові операції;
  • підозрілі фінансові операції /діяльність (п. 67 ст. 1 Закону).

Порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, збільшено зі 150 тис. грн до 400 тис. грн. Кількість ознак, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов’язковому фінансовому моніторингу, зменшено з 17 до 4. Тож фінансова операція на суму 400 тис. грн (для суб’єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор — 30 тис. грн) підлягатиме моніторингу в разі наявності однієї з таких ознак:

  • зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника перебуває в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
  • фінансові операції з публічними діячами;
  • фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
  • фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

За наявності двох з наведених вище ознак (сума та вид операції) така операція є пороговою та підлягає фінмоніторингу.

При цьому порогові суми (400 тис. грн і 30 тис. грн) потрібно розглядати не лише в межах однієї операції, а і тоді, коли підприємство буде штучно дрібнити таку суму на декілька пов’язаних операцій (пов’язаність такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями).

Отже, за загальним правилом, обов’язковий фінмоніторинг здійснюватиметься щодо будь-якої із зазначених чотирьох операцій у разі перевищення суми в 400 тис. грн (30 тис. грн) та щодо підозрілих операцій.

Але з цього правила є винятки: будь-який СПФМ може за внутрішніми правилами та політиками застосовувати жорсткіші критерії.

Закон визначає підозрілими операції, щодо яких (незалежно від їх суми) СПФМ має підозру або достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму чи розповсюдження зброї масового знищення. При цьому СПФМ враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму вебсайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу (ст. 21 Закону про фінмоніторинг).

Отже, чітких критеріїв підозрілості операцій законодавство не визначає, відтак кожен СПФМ може встановити їх самостійно відповідно до власних критеріїв.

На виконання Закону про фінмоніторинг СПФМ повинні здійснювати належну перевірку, якою вважають  заходи, що включають:

  • ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);
  • встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, в тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності);
  • встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
  • проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі за потреби про джерело коштів, пов’язаних із фінансовими операціями);
  • забезпечення актуальності отриманих та наявних документів, даних та інформації про клієнта.

При цьому СПФМ зобов’язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки. Обсяг дій при здійсненні такого кожного заходу СПФМ визначає з огляду на ризик-профіль клієнта, зокрема рівень ризику, мету ділових відносин, суму здійснюваних операцій, регулярність або тривалість ділових відносин.

Належну перевірку проводять у разі:

  • встановлення ділових відносин;
  • наявності підозри;
  • здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за 400 тис. грн (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, — 30 тис. грн);
  • проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн;
  • виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;
  • проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує 400 тис. грн (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, — 30 тис. грн).

У такому разі СПФМ  має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані надати інформацію, офіційні документи, необхідні для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким СПФМ інших вимог законодавства. При цьому закон передбачає посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим. Приміром, СПФМ зобов’язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:

  • є складними фінансовими операціями;
  • є незвично великими фінансовими операціями;
  • проведені у незвичний спосіб;
  • не мають очевидної економічної чи законної мети.

Проте закон передбачає і спрощені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є низьким. При цьому критерії ризику та дії, що повинні проводитися при спрощеній перевірці окремо визначатимуть суб’єкти державного фінансового моніторингу.

Встановлення кінцевого бенефіціарного власника

Закон визначає, що кінцевий бенефіціарний власник — це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Кінцевим бенефіціарним власником є:

  • для юридичних осіб — будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
  • для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, — засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю / володіння);
  • для інших подібних правових утворень — особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Закон значно посилює вимоги до виявлення кінцевих бенефіціарних власників (забороняє СПФМ покладатися тільки на ЄДР) та встановлює у зв’язку з цим додаткові обов’язки для  СПФМ щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника.

При виявлені розбіжностей між даними в ЄДР та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою СПФМ, СПФМ зобов’язаний повідомити про це суб’єкта державного фінмоніторингу. 

Важливим нововведенням Закону є внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань».

Для всіх підприємств в Україні з’являються нові обов’язки в частині інформування реєстраторів про кінцевого бенефіціарного власника і структуру власності. Зокрема:

1) при внесенні будь-яких змін до ЄДР встановлено обов’язок надавати структуру власності, виписку з іноземного реєстру (якщо учасник / акціонер — іноземна компанія), а також нотаріально засвідчену копію паспорта бенефіціарного власника (навіть якщо він іноземець);

2) встановлено обов’язок подавати такі документи реєстратору щорічно;

3) у разі зміни кінцевого бенефіціарного власника або його структури власності цю інформацію треба надати реєстратору протягом 30 робочих днів від моменту такої зміни;

4) упродовж трьох місяців від дня затвердження форми структури власності абсолютно всі підприємства та організації України зобов’язані будуть надати реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника і саму структуру власності. Зауважимо, що форму структури власності поки ще не затверджено, отже, вказаний обов’язок поки ще не виник.

Крім того, Мін’юст вніс зміни до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, які не мають статусу юридичної особи (наказ Мін’юсту від 12.05.2020 р. № 1626/5).Зокрема, Порядок доповнено положенням, згідно з яким у разі виявлення державним реєстратором фактів неподання або несвоєчасного подання юридичною особою передбаченої законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника, такий реєстратор не пізніше наступного робочого дня інформує про виявлення відповідних фактів територіальний орган Мін’юсту. Мін’юст інформує про це керівника відповідної юрособи з вимогою щодо необхідності звернення в місячний строк до Мін’юсту або відповідного територіального органу для складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 6 ст. 16611 КУпАП. Порушення керівником юрособи цього строку є підставою для передачі відповідної інформації Держфінмоніторингу.

Переказ коштів

Законом встановлено, що переказ коштів у межах України до 30 тис. грн повинні супроводжуватися як мінімум:

  • стосовно платника — номером рахунку / електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу) / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та
  • стосовно отримувача — номером рахунку або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунку / електронного гаманця — унікальним обліковим номером фінансової операції.

Перекази, що перевищують 30 тис. грн, або перекази за межі України повинні супроводжуватися такою інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

  • фізичну особу (фізичну особу — підприємця) — прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові; номер рахунку / електронного гаманця, на якому зберігаються електронні гроші (далі — електронний гаманець), з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунку — унікальний обліковий номер фінансової операції, який дає змогу здійснити відстеження операції (далі — унікальний обліковий номер фінансової операції); місце проживання (або місце перебування фізичної особи — резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи — нерезидента в Україні) або номер (та за наявності — серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або дату і місце народження;
  • юридичну особу — повне найменування; місцезнаходження або ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (для резидентів), номер рахунку / електронного гаманця, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунку — унікальний обліковий номер фінансової операції;
  • траст або інше подібне правове утворення — повне найменування; місцезнаходження, номер  рахунку / електронного гаманця, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунку — унікальний обліковий номер фінансової операції.

На підставі отриманої інформації СПФМ, що надає послуги з переказу коштів, зобов’язаний провести процедуру верифікації. Виняток становлять випадки переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою за 30 тис. грн, та деякі випадки, пов’язані з можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Наведені вимоги не поширюються на:

1) операції зняття коштів з власного рахунку;

2) переказ коштів з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій та пені за порушення законодавства до державного і місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування або переказу коштів за житлово-комунальні послуги;

3) переказ коштів, коли платник (ініціатор переказу) і отримувач є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, що надають послуги з переказу коштів, а також діють від власного імені та за власний рахунок;

4) переказ коштів, у разі якщо використовуються електронні платіжні засоби або електронні гроші для оплати товарів чи послуг і номер електронного платіжного засобу та/або наперед оплаченої картки багатоцільового використання супроводжує переказ на всьому шляху руху коштів;

5) переказ коштів на суму, що є меншою за 30 тис. грн, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, для зарахування на рахунок отримувача тільки з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом за умови, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги з переказу коштів отримувачу, може здійснити відстеження через отримувача за допомогою унікального облікового номера фінансової операції переказу коштів та визначити особу, яка уклала договір з отримувачем про постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, надання кредиту;

6) переказ коштів між платником (ініціатором переказу) і отримувачем платежу, що проводиться через посередника, уповноваженого вести переговори та укладати договір купівлі-продажу товарів або послуг від імені платника (ініціатора переказу) або отримувача;

7) операції із забезпечення проведення переказу коштів, що його здійснюють оператори послуг платіжної інфраструктури;

8) переказ коштів готівкою в межах України у сумі, що є меншою за 5 тис. грн, та у разі відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 5 тисяч гривень.

Інші випадки, за яких вимоги цієї статті не застосовуються, можуть бути встановлені нормативно-правовими актами Національного банку України.

Під фінмоніторинг підпадають всі безготівкові операції, зокрема поповнення карток, перекази, платежі від 5 тис. грн в Україні.

Відтепер буде чіткий перелік низькоризикових операцій, які фактично не будуть додатково перевірятися, якщо оплата за ними буде більше ліміту. Це такі платежі:

  • сплата комуналки, оплата податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми);
  • сплата кредиту до 30 тис. грн;
  • оплата товарів і послуг за допомогою картки або іншого платіжного пристрою, якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
  • усі наявні перекази в межах України до 5 тис. грн;
  • зняття коштів зі свого рахунку.

Блокування рахунку, картки

Як зазначено вище, Закон дозволяє переказ коштів готівкою та поповнення карткових рахунків у межах України в сумі, меншій за 5 тис. грн без ідентифікації того, хто цей переказ робить. Нагадаємо щодо штучного дроблення суми. У своєму роз’ясненні Нацбанк зауважив, що отримати кошти по картці від операцій до 5 тис. грн можна за відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 5 тис. грн, відповідно при здійснені двох платежів по 3 тис. грн банк може пропустити, а може заблокувати рахунок, попросити надати роз’яснення походження коштів, на підставі наданих пояснень банк може розблокувати кошти або заблокувати як такі, що не мають підтвердження законності походження (лист НБУ від 13.04.2020 р. №25-0006/18603).

Відтак, тепер для платежів на суму більше 5 тис. грн потрібно мати підтвердження законності походження коштів.

Принагідно зауважимо, що невиконання вимог суб’єкта фінмоніторингу, здійснення підозрілих, на його думку, операцій може мати такі наслідки: відмова у встановленні ділових відносин / проведенні операції, замороження активів, зупинення фінансових операцій, повідомлення Держфінмоніторингу, СБУ про підозрілі операції.

Якщо ви бажаєте висловити свою думку з наболілих питань, внести пропозиції до законодавства, чекаємо на ваші листи за адресою: agredactor@vdpa.com.ua.