Фіскалізація розрахункових операцій. Як працювати ФОПам у 2022 році?

ВІДПОВІДАЄМО НА АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Хто з приватних підприємців — платників єдиного податку 2—4 груп мають обов’язково застосовувати касові апарати з 1 січня 2022 року?
2. Які розрахункові операції підлягають фіскалізації згідно з Законом про РРО?
3. В яких випадках РРО/ПРРО, РК можна не застосовувати?

Передріздвяного дива не сталося. Законопроєкт № 6376, який передбачав відтермінування запровадження касових апаратів для малого бізнесу на 1 січня 2023 року, депутати навіть не змогли включити до порядку денного позачергового засідання Верховної Ради 17 грудня 2021 року. Отже, з 1 січня 2022 року закінчується перехідний період, передбачений п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який надавав преференції в застосуванні касових апаратів малому бізнесу. Не діє і обсяг річного доходу — 220 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 01 січня звітного року (у 2021 році це 1 млн 320 тис. грн), який дозволяв не застосовувати касових апаратів.

З 1 січня 2022 року приватні підприємці — платники єдиного податку 2—4 груп мають обов’язок застосовувати касові апарати звичайні (РРО) або програмні (ПРРО) при продажу товарів, послуг та у громадському харчуванні. Звісно, це впливає на роботу як самих приватних підприємців, так і підприємств. Бо найчастіше саме приватних підприємців-єдинників підприємства залучають до системи збуту своєї продукції, товарів, послуг.

Поза фіскалізацією залишилися приватні підприємці — платники єдиного податку груп 1, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність із надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує  164 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня податкового (звітного) року. Не можуть перебувати на єдиному податку групи 1 приватні підприємці, що продають товари в роздріб у магазині, який розташований на території ринку.

Фіскалізації підлягають розрахункові операції. У розумінні профільного Закону про РРО (Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР) це прийняття оплати  за товар чи послуги готівкою або через платіжний термінал платіжною карткою за місцем реалізації товарів (послуг).

Безготівкові розрахунки

Не потребує застосування РРО/ПРРО оплата за будь-який товар (послуги) класичною безготівкою. До такої податківці зараховують:

• переказ коштів із рахунку на рахунок через установу банку без використання платіжних карток;
• внесення коштів на рахунок продавця через касу банку;
• внесення коштів на рахунок продавця через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС), що належать банкам.

Інтернет-еквайринг

Зазвичай торгівля, громадське харчування, аптеки, туристичні агентства, спортивні студії, там, де є фізичне відвідування покупців чи клієнтів, для безготівкових розрахунків платіжними картками, смартфонами, за допомогою платіжних сервісів Googl Play, Apple Play підключають послуги еквайрингу та встановлюють POS-термінали. Для проведення транзакцій укладається договір еквайрингу.

Розрахунки за товар через сайт еквайра, коли гроші зараховують спочатку на рахунок еквайра, а з нього — на рахунок продавця є розрахунковою операцією. Отже, використання будь-якого еквайрингового сервісу (LiqPay, Portmone, Interkassa, WayForPay тощо), POS-терміналів потребує застосування РРО/ПРРО.

Інтернет-банкінг

Покупець, купуючи товар в інтернет-магазині, може розраховуватися платіжною карткою через інтернет-банкінг (онлайн/веббанкінг). Йдеться про один із видів дистанційного обслуговування, що дає доступ до рахунків та банківських операцій цілодобово через Інтернет за допомогою комп’ютера, планшета або мобільного додатку на смартфоні (Приват24, Ощад24/7 тощо).

Позиція податківців майже завжди є сталою: у дистанційній торгівлі з розрахунками платіжними картками, зокрема виключно електронні розрахунки через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7, потребує застосування РРО/ПРРО. Саме так роз’яснено в нових модулях від ДПС про застосування РРО у 2022 році. Звісно, останнім часом у консультаціях багато посилань щодо можливості не застосовувати РРО/ПРРО у розрахунках через інтернет-банкінг робиться на листи ДПСУ від 18.11.2021 р. № 4418/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 13.10.2021 р. № 3836/ІПК/99-00-07-05-01-06 тощо. Проте це індивідуальні податкові консультації і користуватися ними можуть виключно ті суб’єкти господарювання, на чий запит їх надавали. Однак на ці листи можна посилатися у разі формування власного запиту до податкової.

Післяплати із використанням послуги «накладений платіж»

Власник інтернет-магазину, продаючи товар дистанційно, може обійтися без РРО/ПРРО у разі отримання післяплати за нього через міжнародну платіжну систему NovaPay (раніше Forpost). Для цього суб’єкт господарювання укладає договір на переказ коштів із ТОВ «Нова Пей». Надсилаючи товар покупцеві через Нову пошту, його вартість покупець оплачує готівкою або платіжною карткою при отриманні. Фіскальний касовий чек видає ТОВ «Нова Пей», а не продавець. Продавець отримує кошти за проданий дистанційно товар уже від платіжної системи.

Послуги без РРО/ПРРО

Усі суб’єкти господарювання можуть не застосовувати РРО/ПРРО під час здійснення розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (Приват24, Ощад24, LiqPay, EasyPay, PayPong, City24, Fondy, WayForPay, Монобанк).

У нових модулях від ДПС про застосування РРО у 2022 році послуги позиціонують як інтернет-послуги без фізичного контакту продавця та покупця (комунальні послуги, кабельне телебачення, ігри, послуги доступу до інтернет-контенту, інфопродуктів, комп’ютерних програм). Хоча, з огляду на норму п. 14 ст. 9 Закону про РРО, використання звільнення від РРО/ПРРО залежить не від того, чим займається суб’єкт, а від способу оплати за послуги.

Надання послуг дистанційно, приміром онлайн-навчання, курси, доступ до перегляду вебінарів, онлайн-конференцій, консультування телефоном, за допомогою sms, еmail,  з оплатою онлайн можна скористатися РРО-звільнення за п. 12 ст. 9 Закону про РРО, за яким працюють без РРО ті, у кого неможливо визначити місце проведення розрахунків.

Повне звільнення від РРО/ПРРО, РК

РРО/ПРРО, РК  можна не застосовувати у випадках, чітко прописаних у ст. 9 Закону про РРО, серед іншого:

• при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю;
• якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);
• при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (ризикових) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачою відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Щодо продукції власного виробництва варто звернути увагу, що РРО-звільненням можуть скористатися виключно юридичні особи. Ця норма не поширюється на приватних підприємців.

Зазначеною нормою не зможуть скористатися суб’єкти господарювання, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту (перелік визначений постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231), лікарські засоби, вироби медичного призначення, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Закон про РРО не містить поняття «продукція власного виробництва». Тому податківці у своїх роз’ясненнях звертаються для тлумачення цього терміна до інших законодавчих актів. До продукції власного виробництва належить продукція, яку виробляє та реалізує саме підприємство  в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (База «ЗІР», категорія 109.03). Цікавий момент пов’язаний з реалізацією продукції, виготовленої на давальницьких умовах. Раніше податківці відмовляли у РРО-звільненні підприємству — власнику такої продукції (лист ДФСУ від 22.08.2018 р. № 3656/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Тоді як є і позитивні консультації з цього питання (лист ДПСУ від 04.08.2020 р. № 3178/ІПК/99-00-07-05-01-06), за якою продукцію, перероблену на давальницьких умовах, вважати продукцією власного виробництва при виконанні однієї з таких умов:

• коди УКТ ЗЕД нового продукту і сировини відрізняються на рівні перших 4 знаків;
• не менше 50% собівартості нової продукції припадає на вартість переробки.

А зацікавленій стороні безпечніше отримати індивідуальну податкову консультацію про потребу застосування / незастосування РРО/ПРРО при реалізації продукції, виробленої за давальницькою схемою.

Часткове звільнення від РРО/ПРРО, але з обов’язковим використанням РК

Випадки, коли замість РРО/ПРРО можна застосовувати КОРО і РК, установлені в Переліку № 1336 (постанова КМУ від 23.08.2000 р. № 1336). Зазначена норма визначена ст. 10 Закону про РРО. Перелік містить 27 позицій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що можуть проводитися без РРО/ПРРО, але з РК (КОРО ведеться за бажанням).

Скористатися цією нормою може як підприємство, так і приватний підприємець, крім тих, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами. Головне — дотримуватися встановлених  Переліком № 1336 граничних розмірів річного обсягу розрахункових операцій. Якщо суб’єкт господарювання перевищив установлену межу, він зобов’язаний здійснювати розрахунки з використанням РРО/ПРРО.