Небанківський фінансовий update: новації нового закону про фінансові послуги та фінансові компанії

Сьогодні ринок небанківських фінансових послуг активно трансформується. Його залишають несумлінні та неплатоспроможні гравці. Натомість приходять нові компанії, готові чесно працювати та дотримуватися вимог законодавства.

Базовим для подальшого перетворення ринку та його наближення до світових стандартів став нещодавно підтриманий Верховною Радою Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (законопроєкт № 5065). І поки він очікує підписання Президентом, розглянемо, які новації містяться в ньому та чого очікувати на ринку небанківських фінансових послуг уже незабаром.

Вітер змін

Метою нового закону є модернізація правового регулювання фінансового ринку загалом та удосконалення діяльності страхових компаній, кредитних спілок, фінансових компаній і ломбардів. Зауважимо, зміни, які відбудуться на страховому ринку, окреслені новою редакцією Закону України «Про страхування», про який докладно піде мова у найближчих випусках. Новели в діяльності кредитних спілок зафіксовані у законопроєкті «Про кредитні спілки» (№ 5125). Наразі очікується його ухвалення у другому читанні та загалом Верховною Радою України. У цій статті зосередимо увагу на діяльності фінансових компаній та ломбардів — Закон «Про фінансові послуги та фінансові компанії» найбільше стосується їх.

Новий закон кардинально змінює ринок небанківських фінансових послуг. Він визначає принципи надання послуг зазначеними учасниками ринку, а також закладає основи державного регулювання і нагляду. Нагадаємо, Національний банк України сьогодні є регулятором страховиків, кредитних спілок, фінансових компаній (лізингових та факторингових), а також ломбардів.

Захист прав споживачів — у фокусі

Позаяк довіра до ринку небанківських фінпослуг в Україні є традиційно низькою, у новому законі приділено значну увагу захисту прав споживачів фінансових послуг. Зокрема, у договорах про надання таких послуг більше не буде незрозумілої або прихованої інформації. Крім того, споживачі знатимуть повну вартість кредиту, який надає фінансова компанія, до моменту підписання договору. Важливо, що сама вартість кредиту розраховуватиметься за правилами, аналогічними банківським. Отже, споживачі таких послуг матимуть змогу порівнювати різні кредитні продукти.

Загалом новим законом запроваджується принципово нове поняття — нагляд за ринковою поведінкою небанківських фінансових установ. Регулятор, тобто Національний банк України, здійснюватиме контроль за дотриманням фінустановами вимог до захисту прав клієнтів, зокрема споживачів, розкриття достатньої інформації клієнтам, прозорості структур власності, належної ділової репутації власників та керівників тощо. Метою нагляду за ринковою поведінкою є захист прав та інтересів клієнтів, а також створення належного ринкового середовища на фінансовому ринку загалом.

Важливо, що новим законом запроваджується поняття «таємниця фінансової послуги». Це є спрощеним відповідником банківської таємниці. Для клієнта небанківської фінустанови це означає, що інформація про його вклади чи кредити буде конфіденційною, і він може розраховувати на її надійне збереження.

Справедливі вимоги

Представники ринку небанківських фінпослуг часто скаржаться на суворі вимоги регулятора. Мовляв, вони не є великими компаніями, а відповідно, їм важко виконувати вимоги, подібні тим, які висувають до банків. Новий закон запроваджує ризик-орієнтовані регулювання та нагляд за діяльністю фінустанов. Вимоги та правила нагляду залежатимуть від розміру компанії, виду діяльності, значущості та ризиків. Це дасть змогу забезпечити пропорційність. До малих неризикових фінансових установ, зокрема фінансових компаній і ломбардів, увага регулятора буде незначною.

Якщо говорити про фінансові компанії та ломбарди, вони є низько ризиковими сегментами, бо не залучають коштів громадян. Саме тому регулятор відповідно до вимог нового закону зосередить увагу на питаннях нагляду за ринковою поведінкою.

Водночас пруденційні вимоги та нагляд будуть значно м’якшими порівняно з іншими сегментами фінринку.

Новий закон установив пропорційні вимоги до мінімального розміру власного капіталу фінкомпаній та ломбардів, залежно від надаваних послуг. Власний капітал має становити від 1 млн грн для ломбардів, які надають виключно послуги кредитування, та до 10 млн грн для фінансових компаній, які надають послуги гарантій.

Спрощений вхід на ринок

Новий закон значно спростив процес входу на ринок небанківських фінансових установ, а також отримання ними ліцензій.

Відтепер ліцензування здійснюватиметься одночасно із включенням установи до відповідного реєстру. Фінансові компанії та ломбарди отримуватимуть лише одну ліцензію з повним переліком фінансових послуг, які вони мають право надавати. Водночас фінустанова матиме право (за потреби) розширити обсяг своєї ліцензії.

Це дуже зручно. Сьогодні, скажімо, страхові компанії мають близько 50 і більше ліцензій на кожен вид надання страхових послуг. Вихід на ринок вельми зарегульований і складний. Новий закон значно спрощує ці процеси, скорочуючи бюрократичні процедури.

Нові можливості для фінустанов

Новий закон скасовує так званий виключний вид діяльності. Тобто фінансові установи зможуть не лише надавати фінансові послуги, а й здійснювати іншу господарську діяльність. Це дасть змогу їм повноцінно реалізовувати свій діловий потенціал.

Фінансові компанії зможуть надавати кошти у кредит, займатися факторинговими операціями, здійснювати транзакції з фінансового лізингу, надавати гарантії, займатися торгівлею валютними цінностями, а також виконувати фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку та еквайрингу платіжних інструментів. Крім того, фінансові компанії зможуть здійснювати діяльність щодо управління зобов’язанням (заборгованістю). Зокрема, вони зможуть здійснювати права кредитора за зобов’язанням, урегульовувати та здійснювати реструктуризацію зобов’язань, надавати нове фінансування боржникові, набувати та користуватися активами боржника, здійснювати відступлення права вимоги у зобов’язанні іншій особі, брати учать у зобов’язанні, а також здійснювати прощення боргу за зобов’язанням тощо.

Щодо ломбардів їм дозволяється здійснювати торгівлю валютними цінностями та надавати фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку або зі здійснення еквайрингу платіжних інструментів. Ба більше, новим законом ломбардам дозволяється здійснювати оплату за дорученням своїх клієнтів вартості товарів, робіт і послуг у межах наданих їм кредитів, якщо це передбачено кредитним договором. Ці фінансові установи здійснюватимуть посередницьку діяльність зі страхування предмета застави, управлятимуть предметом застави (іпотеки) в період до його реалізації в порядку звернення стягнення та здійснюватимуть продаж, передпродажну підготовку, ремонт, перероблення майна, яке було предметом застави (іпотеки) у ломбарді та на яке ломбардом було звернено стягнення. Ломбардам дозволяється, з-поміж іншого, надавати послуги зі зберігання майна, оцінки заставленого майна виключно для надання кредиту, надання в оренду (суборенду) майна та займатися інвестуванням власних коштів.

Піти з ринку без виконання зобов’язань — зась

Відповідно до вимог нового закону залишити ринок небанківській фінансовій установі буде не просто. Компанія не зможе піти з нього, не виконавши своїх зобов’язань перед споживачами. Регулятор ринку контролюватиме ці процеси. Такий підхід мінімізує, а то й зведе нанівець кількість ошуканих клієнтів небанківських фінансових установ.

Крім того, регулятор ринку небанківських фінансових послуг зможе діяти на випередження, застосовуючи так звані коригувальні заходи та заходи раннього втручання. Це означає, що у разі виявлення найменших проявів неплатоспроможності небанківських установ або ризиків порушення законодавства Національний банк надаватиме рекомендації щодо уникнення ризиків та недопущення неплатоспроможності фінустанови. У разі однотипних недоліків діяльності чи порушень рекомендація може бути адресована необмежному колу осіб.

Зосередження на професійній діяльності

Небанківські фінансові установи, крім тих, що є підприємствами, які становлять суспільний інтерес, зможуть передавати на аутсорсинг частину своїх функцій. Наприклад, замовити ведення бухгалтерського та кадрового обліку, створення та підтримання системи внутрішнього аудиту та комплаєнсу, юридичного супроводження тощо.

Виконання таких функцій забирає багато часу. Відтепер небанківські фінустанови зможуть повністю зосередитися на своїй професійній діяльності та покращити якість надаваних послуг.

Щоб небанківська фінансова установа надавала якісні послуги, новий закон висуває вимоги до кваліфікації її керівників та їх ділової репутації.

Відповідно до нового закону керівники заступатимуть на посаду з моменту їх призначення (обрання) без попереднього погодження Національного банку.

Перевірку на відповідність кваліфікаційним вимогам проводитиме ліцензована установа — перед призначенням та протягом діяльності. Крім того, законом передбачено можливість вибіркової перевірки з боку регулятора у разі подачі документів та постійного подальшого моніторингу.

Загальний принцип — керівники ліцензованої установи протягом усього часу обіймання відповідних посад мають відповідати кваліфікаційним вимогам.

Керівник (кандидат на посаду керівника) може звернутися до регулятора з клопотанням про незастосування до нього виявленої ознаки небездоганної ділової репутації або надати додаткові документи чи пояснення про його відповідність вимогам професійної придатності. Національний банк має право вимагати припинення повноважень керівника, якщо він не відповідає кваліфікаційним вимогам.

Інновації на ринку небанківських фінпослуг

Споживач сьогодні звик до зручності, отримуючи фінансові послуги. Поки що банки надавали клієнтам максимум можливостей для комфортного користування фінансовими послугами — обслуговування в режимі онлайн, необанкінг, технології штучного інтелекту тощо. Відтепер і небанківські фінансові установи матимуть змогу осучаснюватися і пропонувати клієнтам зручні та інноваційні продукти. Новий закон запроваджує можливості для функціонування регуляторної «пісочниці». Тобто буде створене особливе тестове середовище, де можна буде перевірити в дії інноваційні послуги, технології та інструменти на ринках фінансових послуг, не наражаючись на жорсткі регуляторні обмеження. Це сприятиме швидкому розвитку диджитал-технологій на ринку небанківських фінансових послуг.

Чого очікувати далі

Закон «Про фінансові послуги та фінансові компанії» повноцінно запрацює з 1 січня 2024 року, отже, бізнес матиме достатньо часу для підготовки та глобальних трансформацій.

Доти діятиме перехідний період, який має певні особливості. Керівники, призначені на посаду до набрання чинності  законом, не потребують погодження Національного банку, але учасник ринку має здійснити самостійну перевірку на їх відповідність вимогам.

Власники істотної участі у фінансовій установі на час перехідного періоду не потребують додаткового погодження регулятора. Утім, учасник ринку так само мусить самостійно перевірити їх на відповідність вимогам.

Ліцензії, чинні на момент введення в дію закону, залишаються чинними і далі діють до їх переоформлення. Переоформлення відбуватиметься автоматично. Фінансові установи та лізингодавці мають право здати ліцензію до дня дію набрання чинності законом.

Лізингодавці, які не були фінансовими установами, набувають статусу фінустанов у разі  переоформлення ліцензії.

Під час перехідного періоду з реєстру будуть вилучені фінустанови, які не мали жодної ліцензії на момент набрання чинності  законом та не звернулися за оформленням ліцензій. Так само будуть анульовані ліцензії у компаній, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях.

Регулятор ринку небанківських фінпослуг анулює ліцензії на залучення коштів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення — кошти мають бути повернені протягом 6 місяців.

На час перехідного періоду радимо звернути увагу на вчасне подання звітності небанківськими фінансовими установами, позаяк НБУ має право відкликати ліцензії осіб, які за результатами одного звітного періоду після набрання чинності законом не подали звітності регулятору.

Маємо надію, що норми нового закону дадуть поштовх для подальшого розвитку ринку небанківських фінансових послуг, посилення довіри до нього та наближення до визнаних у світі стандартів надання фінпослуг.

Дані: Національний банк України