Нова глобальна децентралізована фінансова система. Як це працює?!

ВІДПОВІДАЄМО НА АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Що таке децентралізація фінансової системи?
2. Як децентралізована фінансова система вплине на ефективність глобальної економіки?
3. Які ймовірні ризики та про що варто подумати вже зараз?

Еволюція грошей і фінансової системи

Розвиток людства нерозривно пов’язаний з розвитком економічної підприємницької діяльності та інновацій у фінансовій сфері. Усім відома історія виникнення перших грошей, які були мірою цінності товарів і послуг у давніх суспільствах. Спочатку роль грошей відігравали компактні товари тривалого зберігання, і їх цінність визнавали усі члени відповідної спільноти, що їх використовувала як засіб обміну. Це були мішечки з рисом, мушлі, шкури звірів, спеціально оброблене каміння, перлини, мідні, срібні та золоті монети тощо. А відтак як гроші почали слугувати паперові доручення, за які пред’явник міг отримати відповідний еквівалент у вигляді монет з цінних металів. Кажуть, що паперові гроші стали першими інструментами, які формували довіру між економічними агентами, що могли навіть бути вороже налаштованими одне до одного. Головне — економічні агенти взаємно визнавали цінність тієї валюти, яку вони використовували для обміну товарів чи для оплати відповідних послуг.

Проте з часом держави та їх центральні органи влади почали випускати валюту (монети та паперові гроші), що не мали підтвердження у вигляді якоїсь фізичної цінності (золото чи срібло). Довіра була замінена «наказом» (fiat), щоб приймали цю валюту всі її громадяни. Часто траплялися випадки, коли центральні державні органи друкували занадто багато фіатних грошей, і вони з часом втрачали свою силу — здатність їх обміну на деякий обсяг товарів чи послуг. Тобто гроші знецінювалися, і громадяни швидко втрачали свої заощадження у відповідній валюті. Більшість людей ставала заручниками неефективних дій центральних органів влади чи шахрайської поведінки фінансових посередників.

Для збереження фінансової стабільності в кожній країні потрібно було створити ефективну систему перерозподілу підприємницьких ризиків, щоб спонукати підприємців до інновацій, упровадження нових технологій і засвоєння нових територій. У громадян також була велика потреба безпечно переносити свої грошові заощадження на майбутнє чи мати можливість фінансувати ризикові проєкти з високим рівнем дохідності. У відповідь на такі потреби почали з’являтися спеціальні фінансові установи, які регулювали випуск нових грошей в економіці кожної країни, а також фінансові інституції, що акумулювали капітал інвесторів і спрямовували його у перспективні інвестиційні проєкти.

Проте усі держави розвивалися неоднаково ефективно, і деякі з них почали виокремлюватися вищим рівнем освіти своїх громадян. А тому в таких державах створювали і впроваджували нові технології, що суттєво підвищувало темпи економічного розвитку таких держав порівняно з іншими. Почала розвиватися міжнародна торгівля і, відповідно, встановлювалися обмінні курси валют, що відображали споживчу цінність товарів, які виробляли у різних країнах. Тому деякі валюти зміцнювалися, а решта — знецінювалася, що призводило до зубожіння громадян, які тримали заощадження у валютах економічно слабких країн.

Люди почали формувати свої заощадження у різних валютах, що відображали їх очікування стосовно економічної сили і темпів розвитку відповідних країн. Проте геополітичне протистояння чи перехід влади від однієї політичної сили до іншої навіть у розвинених країнах могло призвести до емісії великої кількості грошей, що зменшувало їх купівельну спроможність. Громадяни завжди ставали заручниками різних несприятливих майбутніх подій, що дуже впливало на купівельну спроможність їх заощаджень.

Фінансові системи розвинених країн почали створювати для економічних агентів альтернативні можливості переносити свої заощадження не лише в часі, а й через різні стани ринку, використовуючи боргові державні та корпоративні зобов’язання і купуючи акції чи корпоративні права різних компаній. Відповідно виникли біржі акцій і товарів, інвестиційні банки, які створювали різні інструменти спільного інвестування — інвестиційні фонди. Часто бувало так, що фінансові посередники провадили вельми ризикову інвестиційну діяльність, наражаючи інвесторів на надмірні ризики, а відповідні інвестиційні фонди втрачали фінансові ресурси їх вкладників. Траплялося, що за надмірну ризиковість чи жадібність фінансових посередників доводилося розраховуватися платникам податків, коли треба було рятувати надзвичайно великі фінансові чи страхові компанії від банкрутства, щоб не допустити глобального ефекту «доміно». І саме тоді постало питання створення такої фінансової системи, яка зменшила б негативний вплив фінансових посередників і була б деякою мірою саморегульованою.

На шляху до нового фінансового порядку

Інвестори дедалі частіше почали ставити запитання: а чи не можна у інвестиційній і фінансовій діяльності обійтися взагалі без гарантій фінансових посередників, переклавши зобов’язання сторін фінансових контрактів на технології. І таке рішення знайшли у вигляді блокчейн (blockchain) технології і смарт-контрактів, тобто автоматизованих алгоритмічних угод, для виконання яких не треба було залучати фінансових посередників.

Кожна людина чи домогосподарство у процесі життєдіяльності стикається з різними непередбаченими обставинами, що можуть призвести до значних фінансових втрат. Часто-густо такі втрати спричиняють значний вимушений спад рівня споживання цього домогосподарства, психологічного стресу і тривалого життєвого дискомфорту загалом.

Плануючи своє життя, людина розглядає різні життєві траєкторії, які вона може реалізувати залежно від різних майбутніх обставин. Несприятливі майбутні обставини економічні агенти нерідко пов’язують із реалізацією фінансових ризиків: спад фондових індексів, курсів валют, вартості сировини, зростання інфляції тощо. Окрім фінансових ризиків, часто стикаємося і зі страховими ризиками: природні катаклізми, пожежі, аварії, важкі захворювання. У випадку настання страхових подій економічні агенти часто потребують фінансової підтримки, щоб подолати економічні труднощі. Отже, так виникла страхова індустрія, яка складається з великої кількості страхових посередників, що підтверджують настання страхових випадків і здійснюють відповідні страхові виплати.

І знову постає запитання про можливість делегування діяльності страхових посередників технологіям. І тут відповідь ствердна. Можемо створити такий двосторонній смарт-контракт, який автоматично буде реалізований залежно від обставин, що відбуватимуться в майбутньому. Проте для цього знадобиться залучення ще одного технологічного інструмента — провайдера інформації, якому довірятимуть дві сторони контракту. І на основі цієї інформації від провайдера будуть здійснюватися усі виплати за угодою (смарт-контрактом) між сторонами.

Ризик є ключовим фактором, що спонукає до активних дій або бездіяльності. Китайський ієрогліф, що позначає слово «ризик», означає і загрозу, і нові можливості. Коли сила нашої ідеї є великою, дістаємо драйв, хочеться докладати зусиль, енергії, часу, щоб досягнути бажаного результату. Як правило, це відбувається під час творчої активності. Вельми важливо, щоб винахідник міг захистити свої творчі результати у вигляді патенту, отримати фінансову винагороду за свій винахід, відкриття чи свої творчі ідеї. І завдяки технології блокчейну це вдасться зафіксувати, і в майбутньому смарт-контракти відраховуватимуть деяку суму винагороди її авторові. Це може стосуватися як авторської музики, пісень, творів мистецтва, художньої літератури чи навіть наукових результатів. Різні спільноти стимулюватимуть творчу інноваційну діяльність своїх членів у вигляді виплати токенів, створюючи нову систему економічних відносин — токеноміку. Що краще і ефективніше розвиватиметься спільнота, то сильнішою буде її валюта — її токени. Кожна людина захоче якнайповніше розкрити свій потенціал, докладатиме щобільше зусиль для своїх творчих досягнень, до створення інновацій, бо все буде записано в її «бухгалтерській книзі» — у блокчейні. Це створить умови для пришвидшеного розвитку людства.

Перші кроки до децентралізації глобальної фінансової системи

Проте перехід від глобальної централізованої фінансової системи до децентралізованої не відбудеться миттєво, а поступово. Так само, як колись похідні фінансові інструменти поповнили фінансовий ринок новими інструментами, що дало змогу інвесторам з їх допомогою краще передати своє розуміння майбутнього, а також захистити свій майбутній фінансовий профіль чи ефективніше ним управляти. Уведення в біржовий обіг опціонних продуктів (деривативів) привів до надзвичайного зростання обсягів торгів такими інструментами — у сотні разів, і навіть зараз попит на такі продукти надзвичайно високий. Такі інструменти хеджують і страхують фінансовий результат великої кількості компаній і корпорацій. Централізована фінансова система ж пропонує як компаніям, інвестиційним фондам і приватним інвесторам стандартизовані фінансові продукти: акції, облігації, ф’ючерси, опціони та структуровані продукти. Проте часто ризики підприємців та інвесторів мають локальний характер. Як їм захистити свій майбутній фінансовий результат і добробут у такому разі?

Нерідко успішність реалізації ідеї підприємця залежить від ринкових чи погодних чинників. Ці чинники можуть мати лише локальний характер, і від їх впливу годі захиститися стандартними страховими угодами або біржовими контрактами опціонного чи ф’ючерсного типу. Тут підприємець міг би виступити ініціатором контракту, який дозволив би йому передати частину свого ризику іншій стороні, підтримуючи привабливими для себе інвестиційні характеристики бізнесу і контролюючи його ризики.

Зрозуміло, що створення платформ обміну і поділу ризиками локальними підприємцями та інвесторами стимулюватиме розвиток економіки, спонукатиме розвиток освіти та бажання інвестувати в нові технології, підвищуючи можливість самореалізації усіх економічних агентів, рівень їх задоволення від творчої діяльності та докладених зусиль, за умови гарантій їх виконання з допомогою смарт-контрактів, подібно до того, як це колись було здійснено через стандартизовані опціони і ф’ючерси на централізованих біржах.

Тоді спільноти людей чи підприємців матимуть інструмент стимулювати творчий потенціал своїх членів, розподіляючи певні блага (внутрішню криптовалюту — токени) залежно від внеску її членів у розвиток спільноти. Можливо, у такому новому децентралізованому світі не потрібно буде патентних повірених, а поширення винаходів у інші спільноти відбуватиметься інтеграцією певних гілок внутрішньої блокчейн-мережі у зовнішню. У такий спосіб нові технології проникатимуть і поширюватимуться в інших ширших спільнотах.

Як децентралізована фінансова система вплине на ефективність глобальної економіки

Як був винайдений Гутенбергом перший друкарський верстат 1440 року чи як з 1994 року розпочалося стрімке поширення інформації в мережі Інтернет, так само блокчейн, як реєстраційна книга, буде доступною для всіх спільнот різного розміру в майбутньому. Саме смарт-контракти, які автоматично виконуються у блокчейні, будуть гарантом виконання угод між різними економічними агентами.

Поміркуймо далі, якщо в деякій спільноті домінуватимуть певні ризики, то їх на себе може взяти інша мережа за узгоджену оплату або дві спільноти можуть взаємно перестрахувати ризики одна одної.

І взагалі можливий світ, в якому глобальна система буде цілком саморегульованою, анонімною і децентралізованою. Подумаймо про міжнародні угоди між корпораціями, державами і їх службами, які будуть записані у блокчейні через смарт-контракти і виконуватимуться як звичайні алгоритми. Люди плануватимуть і аналізуватимуть своє майбутнє, ініціюватимуть певні контракти, якими зможуть захиститися від несприятливих подій, а глобальний Штучний Інтелект прорахуватиме ризики, здійснюватиме їх оцінку і генеруватиме контракти перерозподілу ризиків між різними спільнотами та їх членами залежно від їх персонального профілю ризиків, не порушуючи умови конфіденційності.

Цей процес переходу до децентралізованої фінансової системи пришвидшиться, коли людство опиниться перед глобальним викликом свого існування, коли треба буде ефективно об’єднати всі людські і матеріальні ресурси глобальної економічної системи. Таким викликом може стати зіткнення з якимось великим небесним тілом чи відхилення прогнозованих траєкторій руху Землі та Сонця або навіть  глобальне потепління.

Загроза глобального потепління змусить людство мобілізувати всі свої сили у боротьбі за зменшення викидів СО₂, щоб зберегти планету для майбутніх поколінь. Для цього слід створити таку екосистему, що винагороджує людей і компанії за правильну поведінку, а компанії, які не будуть дотримуватися встановлених норм і правил поведінки, втрачатимуть свою економічну силу. І, на моє переконання, ця децентралізована глобальна фінансова система може бути сконструйована як справедлива та саморегульована, ефективніша, ніж централізована фінансова система. Понад те — вона сприятиме самореалізації всіх членів глобальної спільноти людей — всього людства! Для досягнення такого результату  буде замало одних лише технологічних інновацій чи створення платформ укладення нових типів контрактів між усіма економічними агентами.

Знадобляться зміни у свідомості людей, у тому, як вони розуміють своє існування в контексті глобальної земної екосистеми та свою роль у Всесвіті загалом.