Особливості судових процедур банкрутства: основні зміни та нововведення

ВАЖЛИВЕ У СТАТТІ:

1. Скасування мораторію на відкриття справ про банкрутство.
2. Порядок проведення зборів (комітету) кредиторів у режимі відеоконференції та шляхом опитування.
3. Продовження строків проведення попереднього засідання.

Минуло вже понад два роки з моменту введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (далі — Кодекс). Цей законодавчий акт був покликаний не лише замінити положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а й заповнити велику кількість прогалин сфери банкрутства, які вже назріли за час дії закону, та полегшити життя всім учасникам у рамках провадження у справі про банкрутство.

Проте сучасні «карантинні реалії» внесли значні корективи у правила, якими врегульовано порядок вчинення різноманітних процесуальних дій у судових процедурах банкрутства. Значна кількість останніх унесених до Кодексу змін якраз і пов’язана з пандемією COVID-19 та карантинними заходами.

Кінець 2021 року також ознаменувався прийняттям Закону України від 14.12.2021 р. 1944-IX «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства», яким укотре було змінено механізми вчинення окремих дій у рамках процедур банкрутства. Далі мова йтиме саме про них.

Скасування мораторію на відкриття справ про банкрутство

Законом України № 728-IX від 18.06.2020 р. «Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» доповнено Прикінцеві та перехідні положення Кодексу пунктом 12, яким, зокрема, установлено, що тимчасово, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, та протягом 90 днів з дня скасування карантину, не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників — юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що вона не дозволяла відкриття проваджень у тих справах, де всі заявлені кредитором вимоги виникли протягом періоду карантину.

Проте судова практика не пішла шляхом «сліпого дотримання» зазначеної норми. Зокрема, Господарський суд Київської області в ухвалі від 17.11.2020 р. у справі № 911/2742/20 наголосив, що норма пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, хоч і встановлює заборону на відкриття провадження за вимогами, які виникли після 12.03.2020 р., проте не містить обмеження щодо можливості визнання грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника, які виникли після 12.03.2020 р., у сукупності з іншими грошовими вимогами ініціюючого кредитора, які виникли до 12.03.2020 р. та яких достатньо для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Звідси випливає, що національні суди під час карантину відкривали провадження у справах про банкрутство у двох випадках:

• за вимогами кредитора до боржника, що виникли до 12.03.2020 р.;
• за вимогами кредитора до боржника, серед яких є ті, які виникли як до 12.03.2020 р., так і після цього терміну.

Проєкт Закону України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства» містить норму про виключення зазначеного положення з Кодексу, а отже, кредитори зможуть безперешкодно звертатися до суду із заявами про відкриття проваджень у справах про банкрутство, незалежно від періоду виникнення зобов’язань боржника.

Порядок проведення зборів (комітету) кредиторів у режимі відеоконференції

Карантинні обмеження змусили законодавців дозволити проведення зборів та комітету кредиторів дистанційно у режимі відеоконференції. Останніми змінами до Кодексу це право кредиторів було ще детальніше регламентовано. Зокрема, новою редакцією пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу встановлено порядок ідентифікації і перевірки повноважень представників кредиторів, а також перелік документів, надання яких потрібно для участі у зборах чи комітеті кредиторів. Відтепер учаснику зборів чи комітету кредиторів слід надати документи, що підтверджують особу і її повноваження, засвідчені із застосуванням електронного цифрового підпису. У разі, якщо учасник не має електронного цифрового підпису, підтвердження особи такого учасника здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Окрім того, новою редакцією Прикінцевих та перехідних положень Кодексу визначено, що носій відеозапису відеоконференції є обов’язковим додатком до протоколу зборів (комітету) кредиторів. Цей крок потрібен, з огляду на можливі маніпуляції під час проведення зборів та комітету кредиторів, обмеження прав окремих кредиторів, а тому його варто трактувати як позитивне явище, спрямоване на дотримання прозорості та справедливості здійснення процедур банкрутства.

Проведення зборів (комітету) кредиторів шляхом опитування

На рівні з іншими формами проведення зборів та комітету кредиторів, однією з визначених Кодексом форм є опитування. Воно проводиться шляхом надсилання учасникам зборів чи комітету кредиторів запиту з проєктом рішення із запропонованих питань. Зі свого боку, кредитори мають надіслати свою відповідь на поставлені запитання. Ще донедавна ініціювати проведення такого опитування міг лише арбітражний керуючий або кредитор, обраний головою зборів чи комітету кредиторів. Така норма обмежувала права інших кредиторів, а тому згідно з ухваленим законопроєктом опитування може бути ініційоване й іншими членами зборів чи комітету кредиторів. Окрім того, відповідно до запропонованих змін установлено порядок надання відповіді у процедурі опитування, а саме шляхом надсилання на електронну пошту ініціатора або засобами поштового зв’язку. До слова, законодавець також визначив строк на надання відповіді на запитання опитування, який становить 15 днів з дня отримання запиту. Норма актуальної редакції Кодексу визначає, що строк надання відповіді встановлюється безпосередньо в самому запиті, що дає широке поле для зловживань з боку арбітражного керуючого або голови комітету чи зборів кредиторів. Саме тому такі зміни, беззаперечно, слід характеризувати як позитивні.

Продовження строків проведення попереднього засідання

Проєкт Закону України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства», серед інших змін, установлює, що суд уповноважений за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи продовжити строки на:

• проведення попереднього засідання у справі про банкрутство;
• звернення у справі про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, у межах провадження у справі про банкрутство;
• оголошення про проведення першого, повторного, другого повторного аукціону;
• виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації та погашення боргів боржника.

В актуальній редакції Кодексу наголошено, що зазначені строки продовжуються на час установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 карантину. Отже, за внесеними змінами суд буде окремо в кожному випадку приймати рішення щодо потреби та доцільності продовження зазначених строків  відповідно до обставин справи.

Висновки та перспективи

Як бачимо, більшість наведених змін до Кодексу не є глобальними та загалом не змінюють порядку провадження у справі про банкрутство. Натомість законодавець ухвалив зміни, що спрямовані на усунення незначних процесуальних прогалин, які залишали велику кількість питань та змушували арбітражного керуючого і кредиторів вдаватися до дискреції. В інших аспектах здійснення судових процедур банкрутства залишається незмінним.

Варто зазначити, що у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства № 4409 від 20.11.2020 р., яким пропонується значна кількість змін до Кодексу. Однією з основних запропонованих у цьому законопроєкті змін є закріплення у ст. 28 Кодексу можливості подання кредитором або боржником — фізичною особою у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) кандидатури арбітражного керуючого з метою призначення його судом розпорядником майна або керуючим реструктуризацією. Наразі в п. 21 Прикінцевих та перехідних положеннях Кодексу також закріплено таке право ініціюючого кредитора, проте це правило діє до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Варто зауважити, що навіть попри початок функціонування в жовтні 2021 року окремих модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суди і досі призначають арбітражних керуючих, кандидатуру яких запропоновано в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство. До прикладу, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 р. у справі № 910/18802/21 було відкрито провадження у справі про банкрутство та призначено розпорядника майна, кандидатуру якого було запропоновано ініціюючим кредитором у заяві. Звідси випливає, що й після офіційного початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражних керуючих відбувається за нормами Прикінцевих та перехідних положень Кодексу.

Окрім того, проєктом Закону № 4409 пропонується змінити вимоги до призначення арбітражного керуючого в конкретній справі. Зокрема, проєкт містить пропозицію вилучення з Кодексу правила неможливості призначення арбітражного керуючого розпорядником майна, керуючим санацією чи ліквідатором, якщо він раніше здійснював повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження. На переконання законодавця,  зважаючи на те, що арбітражний керуючий може одночасно мати свідоцтво приватного виконавця, здійснення ним раніше цих повноважень стосовно боржника, навпаки, може мати позитивні наслідки (зокрема, він буде мати повне уявлення про стан справи, майнові активи боржника та іншу інформацію, необхідну для належного виконання своїх обов’язків).

Щодо решти питань, а саме стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердження реєстру вимог кредиторів, досудової санації, судових процедур розпорядження майном, санації та ліквідації, глобальних змін та нововведень немає. Саме тому здійснення згаданих процедур та дій їх учасників відбуватиметься в тому самому порядку та за аналогічними процесуальними правилами і вимогами.