Податок на нерухоме майно. Що варто знати юридичним особам

ЦЯ СТАТТЯ ДОПОМОЖЕ:

• обчислити базу оподаткування щодо об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності юридичних осіб;
• зрозуміти, як місцеві ради можуть установлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (ПНМ), на свій розсуд, але такі ставки не мають перевищувати граничної ставки цього податку, яка установлена Податковим кодексом України (ПКУ);
• дізнатися думку податківців про необхідність сплати ПНМ з будівель, які використовують промислові підприємства для адміністративних цілей, навіть якщо такі підприємства мають право на пільгу для будівель промисловості.

От і настав новий 2022 рік, а тому юридичні особи, які є платниками ПНМ, мають обчислити суму цього податку станом на 1 січня і до 20 лютого звітного року подати декларацію за встановленою формою. Отже, дізнаємося, як правильно нараховувати ПНМ і коли його сплачувати.

Основні аспекти справляння ПНМ

ПНМ є однією зі складових податку на майно. Основні аспекти справляння ПНМ регулює ст. 266 ПКУ.

▻ Платники ПНМ

Платниками ПНМ є фізичні та юридичні особи (як резиденти, так і нерезиденти), які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

▻ Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, зокрема його частка.

▻ База оподаткування

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, зокрема його часток.

Слід звернути увагу на суттєву різницю, яка стосується обчислення бази оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості залежно від того, у власності яких осіб (юридичних чи фізичних) перебуває відповідний об’єкт.

Якщо об’єкти житлової або нежитлової нерухомості, зокрема їх частки, перебувають у власності юридичних осіб, то база оподаткування обчислюється такими особами самостійно, з огляду на загальну площу кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (пп. 266.3.3 ст. 266 ПКУ).

Якщо ж такі об’єкти перебувають у власності фізичних осіб, то база оподаткування обчислюється не такими особами самостійно, а контролюючим органом (тобто податківцями) на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 ст. 266 ПКУ).

▻ Ставки ПНМ

Ставки ПНМ для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості встановлюються за рішенням місцевої ради залежно від місця розташування (зональності) і типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 ст. 266 ПКУ). Отже, місцеві ради можуть установлювати ставки ПНМ на свій розсуд, не перевищуючи граничної ставки цього податку, яка установлена ПКУ. Тому якщо однакові за площею об’єкти житлової або нежитлової нерухомості розташовані в різних населених пунктах, з них може справлятися різна сума ПНМ.

▻ Звітний період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 ст. 266 ПКУ).

Оскільки на 1 січня 2022 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено у сумі 6500 грн, максимальна сума ПНМ, яка може справлятися з платників цього податку за 2022 рік за 1 квадратний метр бази оподаткування, становить 97,50 грн (6500 грн : 100% × 1,5%).

За наявності у власності платника ПНМ об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, зокрема його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума ПНМ збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (266.7.1¹ ст. 266 ПКУ).

Отже, якщо у юридичної особи перебуває у власності такий об’єкт житлової нерухомості, то ця особа — платник ПНМ нараховує суму податку спочатку з відповідної площі об’єкта за установленою місцевою радою ставкою, а відтак до отриманого результату додає ще 25000 грн. У підсумку і буде отримано річну суму податкового зобов’язання з ПНМ, яке потрібно сплатити до бюджету, якщо такий об’єкт житлової нерухомості був у власності платника податку протягом всього податкового (звітного) року.  

Відповідно до пп. 266.4.2 ст. 266 ПКУ місцеві ради можуть встановлювати пільги з ПНМ, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з ПНМ, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

З об’єктів незавершеного будівництва ПНМ не справляється

Окремі об’єкти нерухомості можуть споруджуватися протягом багатьох років. А відповідно постає питання  про те, коли потрібно починати сплачувати ПНМ?

З цього приводу контролюючий орган роз’яснив, у разі якщо об’єкт незавершеного будівництва лише зводиться і ще не введений в експлуатацію, він не є об’єктом оподаткування ПНМ. Обов’язок щодо сплати податку виникне після завершення будівництва, уведення в експлуатацію та набуття права власності на окремий об’єкт нерухомого майна (див. лист Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 09.03.2016 р. № 541/10/10-36-17-01, а також роз'яснення ГУ ДПС у Чернігівській обл. від 23.04.2021 р. № 1708/ІПК/25-01-04-01-07 ).

Об’єкти нерухомості, які не оподатковуються ПНМ

Перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування ПНМ, наведено у пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ. У цьому переліку, зокрема, згадуються об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; будівлі дитячих будинків сімейного типу; гуртожитки; об’єкти нежитлової нерухомості, які використовують суб’єкти господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках тощо.

Звернімо увагу, що згідно з пп. «є» пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, зараховані до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що їх використовують за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010 та які їх власники не здають в оренду, лізинг, позичку.

Слід зазначити, якщо промисловому підприємству за правом власності належать як будівлі промисловості, які не є об’єктом оподаткування згідно з пп. «є» пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ, так і адміністративні будівлі, то такі адміністративні будівлі мають оподатковуватися ПНМ. Представники контролюючих органів стверджують, що будівлі, які використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), зокрема для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування ПНМ (див. відповідь у категорії 106.02 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПСУ, а також лист Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби — Центрального офісу з обслуговування великих платників від 27.10.2015 р. № 23625/10/28-10-06-11).

Отже, перед тим, як нараховувати ПНМ, доцільно переглянути наведений у пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування. Можливо, у цьому переліку згадуються об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які належать вашому підприємству за правом власності і з яких можна цілком законно не сплачувати ПНМ.

Подання декларації та сплата ПНМ юридичними особами

Хоча платниками ПНМ є як юридичні, так і фізичні особи, тільки юридичні особи зобов’язані подавати контролюючому органу податкову звітність з цього податку. Форму Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 р. № 408 (з подальшими змінами).

Платники ПНМ — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього самого року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта / об’єктів оподаткування декларацію за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачують юридичні особи авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою  — платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (пп. 266.7.5 ст. 266 ПКУ).

Відображення ПНМ у бухгалтерському обліку

У бухгалтерському обліку інформація про нараховану та перераховану до бюджету суму ПНМ узагальнюється на субрахунку 641 «Розрахунки за податками» до рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами». Для обліку саме ПНМ до субрахунку 641 доцільно відкрити додатковий субрахунок другого порядку.

ПНМ відображається в бухгалтерському обліку згідно з п. 18 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318 (далі — НП(С)БО 16), у якому установлено, що податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг) належать до адміністративних витрат.

Якщо підприємство не включає суму ПНМ до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг, витрати на його нарахування можуть відображатися, зокрема, за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» у кореспонденції із кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками».

Якщо ж витрати на нарахування ПНМ у підприємства включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг, то вони відображаються за дебетом рахунку 23 «Виробництво» (якщо їх можна прямо віднести до одного певного виду продукції, робіт, послуг) або за дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» (якщо їх потім слід розподілити між кількома видами продукції, робіт, послуг) у кореспонденції із кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками».

У разі, якщо певний об’єкт нерухомості використовується для збуту готової продукції або товарів, суму ПНМ, яка сплачується з такого об’єкта, доцільно віднести до складу витрат на збут і відобразити за дебетом рахунку 93 «Витрати на збут». Підстава — п. 19 НП(С)БО 16, згідно з яким до витрат на збут включаються, зокрема, інші витрати, пов’язані зі збутом товарів, продукції, робіт і послуг.

Якщо об’єкт нерухомості використовується з іншою метою, суму ПНМ, яка сплачується з такого об’єкта, можна віднести до складу інших  операційних витрат і відобразити за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» (підстава — п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати»).

Якщо підприємство передає в оренду власну житлову або нежитлову нерухомість, то воно може відображати ПНМ так:

1. якщо передача майна в операційну оренду є основною діяльністю підприємства і дохід від оренди відображено за кредитом субрахунку 703 «Дохід від надання послуг», то суму ПНМ такий орендодавець може відобразити за дебетом рахунку 23 «Виробництво» у кореспонденції із кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками»;
2. якщо передача майна в операційну оренду не є основною діяльністю підприємства і дохід від оренди відображено за кредитом субрахунку 713 «Дохід від операційної оренди активів», то суму ПНМ такому орендодавцю доцільно відобразити за дебетом рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» у кореспонденції із кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками».

Перерахування до бюджету ПНМ відображається за дебетом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» у кореспонденції із кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Відповідно до пп. 266.10.1 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік юридична особа має сплачувати щокварталу у розмірі ¼ річної суми до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Отже, строком до 30 квітня 2022 р. підприємство має перерахувати до бюджету 14625 грн (58500 : 4), тобто суму, нараховану за І квартал 2022 р., що відображається бухгалтерським записом за дебетом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» у кореспонденції із кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

У такому самому порядку ПНМ щомісяця нараховується у ІІ, ІІІ та ІV кварталах 2022 р. і сплачується щокварталу у сумі 14625 грн до 30 числа місяця, що настає за кожним із цих кварталів (тобто до 30 липня 2022 р., до 30 жовтня 2022 р. та до 30 січня 2023 р.).

Див. також:
роз'яснення ГУ ДПС у Хмельницікій обл. від 21.05.2020 р. N 2122/ІПК/22-01-04-04-10 "Щодо податку на майно в частині нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, з юридичних осіб"